Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Горбулінська О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
1.

Горбулінська О. В. 
Цукрознижувальна дія водних екстрактів якона (Smallanthus sonchifolius Poepp. & Endl.) [Електронний ресурс] / О. В. Горбулінська, М. Р. Хохла, Л. Т. Міщенко, Г. Я. Гачкова, Н. О. Сибірна // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 2. - С. 57-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_2_6
Наведено результати досліджень впливу водних екстрактів надземної та кореневої частин якона (Smallanthus sonchifolius Poepp. and Endl.) на толерантність до глюкози у щурів. Встановлено, що одноразове введення водних екстрактів надземної частини якона сприяло зниженню рівня глюкози (glu) та зумовило зменшення інтегрального показника глікемії і площі під кривою глюкози (area under a curve - AUCglu). Зокрема, визначено, що вживання екстракту листків якона зумовило зниження AUCglu на 30,2 % щодо контролю, а екстрактів черешків і стебел - на 20,7 та 17,2 % відповідно. Аналіз гіпоглікемічної дії водних екстрактів кореневої частини якона надає змогу зробити висновок про те, що більш виражену цукрознижувальну дію має екстракт кореневих бульб якона, застосування якого зумовлювало зниження AUCglu на 39,4 %, тоді як використання екстракту шкірок кореневих бульб досліджуваної рослини викликало зниження цього показника на 29,9 %. Відтак, проведені дослідження антидіабетичних властивостей екстрактів якона дають підстави рекомендувати водні екстракти листків і кореневих бульб цієї рослини як ефективні цукрознижувальні засоби.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.044 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Горбулінська О. 
Вплив якона (Smallanthus sonchifolius Poepp. & Endl.) на клітини крові щурів за умов експериментального цукрового діабету [Електронний ресурс] / О. Горбулінська, М. Хохла, Г. Гачкова, Л. Міщенко, Р. Вільданова, О. Шульга, Н. Сибірна // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 71. - С. 31-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_71_4
Якон (Smallanthus sonchifolius Poepp. and Endl.) - багаторічна рослина родини айстрових. Традиційно вирощують у північних і центральних Андах від Колумбії до північної Аргентини. Нещодавно якон було інтродуковано в Україні та досліджено в ньому вміст фруктоолігосахаридів (ФОС) і фенольних сполук. Показано, що листки якона містять значну кількість фенольних сполук (протокатехова, хлорогенова, кавова, ферулова (сліди) та розмаринова кислоти), а також багаті на сесквітерпеновий лактон - енгідрин і смалантадітерпенові кислоти A, B, C, D. Кореневі бульби якона містять фенольні сполуки, переважну частку яких становить хлорогенова та кавова кислоти. Вони є багатими на незамінну амінокислоту триптофан. Головною цінністю кореневих бульб якона як джерела біологічно активних речовин є те, що вони у своєму складі містять ФОС. Зокрема, було показано, що вміст інуліну сягає 60 %, він легко засвоюється організмом. Наведено дані про вплив водних екстрактів листя і коренів та суспензій порошку кореневих бульб якона на стан системи еритрону щурів за умов експериментального цукрового діабету (ЕЦД). У результаті проведених досліджень показано виражений гіпоглікемічний ефект листя та кореневих бульб якона у вигляді як екстрактів, так і суспензій. Патогенез цукрового діабету супроводжується суттєвою зміною фізичних, біохімічних і морфофункціональних властивостей еритроцитів. Застосування досліджуваних екстрактів і суспензій за умов ЕЦД має позитивний коригуючий ефект на систему еритрону, зумовлюючи зменшення кількості та добової продукції ретикулоцитів і зростання стійкості мембран еритроцитів до дії кислотного гемолітика. Поєднання гіпоглікемічного ефекту і нормалізуючого впливу на показники периферичної крові екстрактів та суспензій якона є підставою для рекомендації цієї рослини як основи для створення препаратів комплексної терапії ускладнень ЦД.
Попередній перегляд:   Завантажити - 604.311 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Горбулінська О. 
Розробка способу отримання стабільних субстанцій для функціональних харчових продуктів на основі порошку кореневих бульб якона (Smallanthus sonchifolius Poepp. & Endl.) та дослідження їхньої цукрознижувальної активності у щурів [Електронний ресурс] / О. Горбулінська, М. Хохла, Г. Гачкова, А. Зинь, Р. Вільданова, О. Шульга, Л. Міщенко, Н. Сибірна // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 2. - С. 33-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_2_5
Запропоновано способи одержання стабільної субстанції для функціонального харчового продукту з цукрознижувальною і антиоксидантною дією на основі порошку кореневих бульб якона. Мета дослідження - розробити спосіб стабілізації субстанції, яка може бути основою функціонального харчового продукту з використанням кореневих бульб якона і дослідити зміни гіпоглікемічного ефекту водних суспензій кореневих бульб якона після стабілізації біокомплексом PS на моделі експериментального цукрового діабету. Стабілізовану основу функціонального харчового продукту одержували кількома способами: додаванням до контрольної суспензії поверхнево-активного біокомплексу PS у концентраціях 0,00001 г/мл, 0,00002 г/мл, 0,00003 г/мл в 1 мл суспензій і з використанням порошку кореневих бульб якона, який попередньо змішували з біокомплексом PS у концентрації 0,00001 г/мл води. У результаті проведеного дослідження було з'ясовано, що обидва способи одержання стабільних субстанцій для функціональних харчових продуктів забезпечують одержання агрегативно стійких суспензій. Застосування біокомплексу PS не впливає на стабільність досліджуваних субстанцій, але попереднє додавання до порошку біокомплексу PS є зручнішим для технології виготовлення капсульованих форм біопрепаратів. Додавання біокомплексу PS до суспензії кореневих бульб якона надає змогу підвищити точність дозування субстанції та збільшити біодоступність біологічно активних речовин. На це вказує більш виражена гіпоглікемічна дія стабілізованої форми суспензії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.898 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Горбулінська О. 
Водні екстракти та суспензії якона регулюють вміст фрагментованої ДНК і білків регуляторів апоптозу за умов експериментального цукрового діабету 1-го типу [Електронний ресурс] / О. Горбулінська, М. Хохла, Л. Міщенко, Н. Сибірна // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 73. - С. 402-408. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_73_112
Охарактеризовано особливості впливу водних екстрактів листя й кореневих бульб і суспензій кореневих бульб якона на апоптоз лейкоцитів периферичної крові здорових тварин та тварин з експериментальним цукровим діабетом. Встановлено, що за умов гіперглікемії індукція апоптичних процесів у лейкоцитах супроводжується порушенням кількісного співвідношення протеїнів регуляторів апоптозу (p53, Bcl-2) та збільшенням ступеня фрагментації ДНК. У разі введення водного екстракту листя та суспензій кореневих бульб якона тваринам з експериментальним цукровим діабетом виявлено їх пригнічуючий вплив на генетично запрограмовану загибель клітин. Про це свідчать нормалізація вмісту фрагментованої ДНК та співвідношення білків регуляторів апоптозу. Водночас водний екстракт кореневих бульб за умов досліджуваної патології не виявляє впливу на вміст білків p53 та Bcl-2. Встановлений позитивний коригуючий вплив водного екстракту листя та суспензій кореневих бульб якона можна пов'язати з наявністю у їх складі поліфенолів, представлених протокатеховою, хлорогеновою, кавовою, феруловою (сліди), розмариновою кислотами та їх похідними і незамінною амінокислотою - триптофаном, що відомі своїми потужними антиоксидантними властивостями.
Попередній перегляд:   Завантажити - 377.066 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Дащенко А. 
Створення фітопрепаратів на основі Smallanthus sonchifolia (Poepp. & Endl. H. Robinson) [Електронний ресурс] / А. Дащенко, М. Хохла, О. Горбулінська, Н. Сибірна, Г. Гачкова, Л. Остапченко, Л. Міщенко // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 73. - С. 438-439. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_73_120
Одержані дані свідчать про те, що якон як джерело фруктозанів, антиоксидантів і мікроелементів може бути придатним для створення фітопрепаратів антиоксидантної та цукрознижувальної дії у вигляді таблеток або капсул.
Попередній перегляд:   Завантажити - 279.555 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського